Ще століття тому люди не могли відкрито говорити про свою сексуальну орієнтацію, про любов до людини своєї статі. На території Англії це було неприйнятним. Перш ніж сексуальні меншини досягли визнання і прав у суспільстві минуло не одне десятиліття. Зокрема, у 21 столітті лесбіянки, геї, бісексуали, трансгендери, гомосексуалісти та представники інших негетеронормативних орієнтацій відіграють вирішальну роль у суспільстві. На території сучасної Англії та Манчестера визнання важливості сексуальних меншин сприяє побудові більш інклюзивного, різноманітного та справедливого суспільства. А ключовим аспектом визнання ЛГБТ людей у суспільстві є створення різних організацій та заходів на їх підтримку, зокрема фестивалю гордості. Далі на manchesterski.com.
Розвиток ЛГБТ руху у Манчестері
Активний рух за права ЛГБТ у Манчестері розпочався у другій половині 20 століття. Визнання урядом важливості сексуальних меншин тоді мало дуже важливе значення для захисту прав людини та просування рівності. Тому, у 1980-х роках представники ЛГБТ Манчестера почали всіляко просувати ідею рівності та захисту на законодавчому рівні. До того, на той час пропаганда прав сексуальних меншин відіграла ключову роль у просуванні ширших правозахисних рухів, боротьбі з дискримінацією та просуванні соціальної справедливості.
Одним із перших кроків на шляху розвитку руху за права ЛГБТ було створення благодійної організації “Manchester Pride” та фестивалю гордості.
Історія заснування Манчестерського фестивалю гордості
Фестиваль гордості є щорічним міським заходом, який традиційно проводять із серпня 1985 року.
Зокрема, створення такої традиції як фестиваль гордості в Манчестері було б неможливим, якби не підтримка новообраних у 1984 році членів ради від Лейбористської партії. Вони не лише висловили свою підтримку у бік сексуальних меншин, а й призначили офіцера у справах лесбіянок і геїв. А вже у 1986 році міська рада Манчестера виділила 1700 фунтів стерлінгів на проведення заходу на їх підтримку на Оксфорд-стріт.
Крім уряду та міської влади, представників ЛГБТ у Манчестері також підтримував місцевий бізнес. Зокрема, в районі Гей Віллідж розташований галасливий Канал-стріт – це місце було центром, де постійно збиралися геї та лесбіянки. Цей район був переповнений різноманітними барами, які радісно вітали всіх, незалежно від їх сексуальної орієнтації. Так, у 1986 році власники цих барів також приєдналися до місцевої влади, щоб підтримати сексуальні меншини. Зокрема, вони виділили кошти для організацій акції боротьби зі СНІДом у місті. Такі акції проводились неодноразово. Так, у 1989 році збирали кошти на оснащення палати лікарні Монсалл, де проходили лікування люди, хворі на ВІЛ/СНІД.
На початку 1990-х років кількість заходів на підтримку ЛГБТ у Манчестері значно збільшилася. Було засновано благодійну організацію, яка взялася за проведення щорічного фестивалю під назвою “Manchester Mardi Gras” або “The Festival of Fun”. За минулі десятиліття цей захід значно масштабувався. У 21 столітті у його рамках проводять насичену тижневу програму, яка спрямована на просування та розвиток прав представників ЛГБТ. В рамках цього фестивалю традиційно можна відвідати ринок у Саквіл-парку та подивитися на дивовижний феєрверк. Цей захід згодом став настільки популярним, що привернув увагу відвідувачів з усіх верств суспільства. Наприклад, у 2002 році його відвідало понад 100 тисяч осіб.
Традиційний фестиваль гордості у Манчестері проводять у серпні. Представники сексуальних меншин йдуть ходою в районі Канал-стріт, у передмісті, а також парад проходить через центр Манчестера. У ході беруть участь не лише представники ЛГБТ спільноти, а й різноманітні місцеві благодійні організації, а також представники руху із десяти столичних районів Великого Манчестера.
Слід зазначити, що Манчестерський фестиваль гордості став першим у своєму роді парадом, у якому взяли участь десятки тисяч відвідувачів, у тому числі поліція, армія та Національна служба охорони здоров’я. Станом на 2019 рік фестиваль відвідало понад 170 тисяч людей.
Проблеми з якими зіткнувся фестиваль гордості у Манчестері
Протягом багатьох років представники ЛГБТ товариства вимагали визнання в Манчестері. Це все мало важливе значення для захисту прав людини та просування рівності. Адже абсолютно кожен заслуговує на рівне поводження та захист за законом, незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної приналежності. При цьому, починаючи з 1980-х років, пропаганда прав ЛГБТ у Манчестері відіграла ключову роль у їх подальшому просуванні, боротьбі з дискримінацією та соціальною несправедливістю. Безсумнівно, важливий внесок у розвиток руху сексуальних меншин зробив Манчестерський фестиваль гордості. Але протягом кількох років він неодноразово натрапляв на труднощі.
Зокрема, одна із труднощів організації фестивалю гордості полягала у зменшенні та відсутності пожертвувань на проведення заходу. Особливо це відчутно стало у 2020-х роках, в період епідемії коронавірусу.
Але, попри це серед населення Манчестера настрій і ставлення до ЛГБТ спільноти залишається позитивним. Як органи влади, так різні організації та самі мешканці міста всіляко прагнуть їх підтримувати. У школах та університеті проводяться уроки освіти про сексуальні меншини, які допомагають розвіяти міфи, зменшити забобони, що, безперечно, сприяє взаєморозумінню. Інформовані мешканці Манчестера краще підготовлені до боротьби з дискримінацією, а підвищення обізнаності – це політика та практика, спрямовані на захист прав та благополуччя сексуальних меншин.