Компанія “Littlewoods” розпочала свою історію у 1923 році у Ліверпулі, коли підприємець Джон Мурс заснував підприємство, що спеціалізувалося на ставках на футбол. Згодом бізнес значно розширився: вже до 1980-х років “Littlewoods” перетворилася на найбільшу приватну компанію Європи, об’єднавши роздрібну торгівлю та індустрію азартних ігор. Про життєвий шлях засновника “Littlewoods” далі у статті на manchesterski.com.
Ранні роки життя Джона Мурса
Джон Мурс народився у 1896 році в Еклсі, неподалік Манчестера, і виріс у робітничій сім’ї. Його раннє життя було досить скромним. Він здобув лише формальну освіту, яка, у ту епоху не могла стати базою для подальшого його успіху. Мурс, як і багато представників того покоління, рано покинув школу. Їм рухала скоріше необхідність, ніж вибір. Необхідність була у засобах виживання. Мурс ріс у сім’ї, де окрім нього було ще семеро дітей. І всіх їх треба було годувати, одягати та навчати. Тому у 12-річному віці Мурс розпочав свою трудову діяльність. Спочатку він підробляв розносником молока вранці. Це відбувалося на початок шкільних занять. Але вже через рік роботи він залишив початкову школу і влаштувався посланцем у поштовому відділенні Манчестера. Однак надовго там не затримався – юного співробітника звільнили після конфлікту з начальством.
Однак прагнення розвитку взяло гору: Джон вступив на навчання до Школи телеграфії при Поштовому відомстві. Це рішення відкрило перед ним нові можливості: у 1912 році він почав працювати молодшим телеграфістом у Комерційній кабельній компанії. Попри те, що він не підлягав призову в армію, у 1917 році Джон добровільно записався в Королівський військово-морський флот, де виконував обов’язки радиста. Його служба проходила на береговій радіостанції в Абердіні, Шотландія, і завершилася у квітні 1919 року.
Ці ранні роки життя є прикладом цілеспрямованості та прагнення до самостійності, які надалі стали ключовими рисами його характеру та успіху в бізнесі.
Розвиток кар’єри: діяльність до заснування “Littlewoods”
Після закінчення служби у флоті Джон Мурс знову повернувся до роботи у Комерційну кабельну компанію. У 1920 році його направили до навчального центру компанії на Бікстет-стріт у Ліверпулі, де він освоїв навички сліпого друку, досягнувши виняткової швидкості – від 70 до 80 слів за хвилину, а також навчився розбирати кабельні бланки. Через деякий час його перевели до Вотервілл, графство Керрі в Ірландії, де знаходилася станція “Waterville Cable Company”. Її основне завдання полягало в прийманні телеграм із США та Канади з подальшим пересиланням повідомлень до Лондона та Ліверпуля.
Побутові умови на станції залишали бажати кращого, особливо Мурса не влаштовувало харчування. Не обмежуючись скаргами, він виявив ініціативу і був обраний головою Комітету з питань їдальні та заснував власну компанію “Waterville Supply Company”. Її ідея полягала в тому, щоби закуповувати продукти у різних постачальників, а не покладатися на одного. Це дозволило не лише знизити витрати, а й помітно покращити якість їжі, що принесло визнання серед колег.
Заповзятливість Джона не обмежилася лише цією сферою. Він зазначив, що в окрузі відсутня публічна бібліотека та магазини з канцтоварами. У відповідь на цей дефіцит навесні 1921 року Мурс відкрив невеликий магазин, де продавалися книги, письмові речі, а також м’ячі для гольфу – адже в регіоні не було жодного спортивного магазину чи гольф-поля, але попит існував.
Стабільний дохід від телеграфної роботи, прибуток з “Waterville Supply Company” і додаткові кошти, які він економив, бувши головою їдальні, дозволили Джону за 18 місяців накопичити значну на той момент суму – 1000 фунтів стерлінгів.
У 1922 році, озброєний досвідом, зв’язками та капіталом, Мурс повернувся до Ліверпуля – до початку нового життєвого етапу, який незабаром привів його до створення власного бізнесу.
Народження “Littlewoods”
Попри відсутність університетського диплома, Мурс мав ненаситну цікавість і талант знаходити можливості. Його не стримувала його освіта. Натомість він навчався, роблячи, спостерігаючи та адаптуючись. Саме цей підприємницький дух дозволив йому створити одну з найвідоміших у Великобританії імперій роздрібної торгівлі та ставок.
Джон Мурс, Колін Ескгем і Білл Гʼюз починали як посланці пошти у Манчестері. Саме там вони дізналися про футбольні пули – ставки на результати матчів. Ідея належала Джону Джервісу Барнарду, але в нього бізнес не вдався. Друзі вирішили спробувати самі.
У 1923 році, вклавши по 50 фунтів, вони запустили свій “футбольний пул Літтлвуда” – назву придумали, щоб приховати участь від роботодавців. Перші купони роздавали біля стадіону “Олд Траффорд”, але успіху не було. Навіть масова роздача 10 тисяч купонів у Галлі принесла лише одну відповідь. Бізнес був на межі закриття. Г’юз та Ескгем вирішили вийти, але Мурс викупив їх частки по 200 фунтів.
Мурс не здавався. До справи приєднався його брат Сесіл, який пізніше розробив систему захисту від шахрайства. Поступово пули почали давати прибуток, особливо після пропозиції друкаря Артура Боттомса, що дозволило покращити розрахунок виплат.
У 1929 році Мурс ледь не потрапив під статтю Закону про ставки, але виграв апеляцію, довівши, що не приймав готівку – лише перекази.
Завдяки завзятості, чесності та ділової інтуїції, “Littlewoods” стала одним із найвідоміших брендів Великобританії.
Масштаб діяльності
У січні 1932 року, вже мільйонером, Джон Мурс запустив новий проєкт – магазин з поштової торгівлі “Littlewoods”. Перший рік приніс 100 000 фунтів обороту, два роки – вже 400 000, а до 1936 року виторг досяг 4 мільйонів фунтів на рік. Так він заробив свій другий мільйон.
Ідея спиралася на його ірландський досвід 1921 року та величезну базу клієнтів, зібрану через футбольні пули. Але головним мотивом були особисті спогади про бідність у сім’ї – як мати-одиначка підіймати дітей.
Мурс хотів запропонувати людям спосіб купувати потрібні речі, навіть якщо вони не мали грошей відразу. Він адаптував принципи кооперативів та кредитних схем у масштабну торгівлю. До проєкту було залучено всю родину. Вони допомагали збирати каталоги, вибирати асортимент. Сам Джон їздив до США та Європи, переймаючи досвід у гігантів поштової торгівлі на кшталт “Sears Roebuck”.
Так розпочалася історія ще одного бізнес-успіху Мурса – цього разу у сфері роздрібної торгівлі.
Однак з настанням цифрової епохи та конкуренцією, що посилювалась, з боку нових гравців на ринку, особливо онлайн-платформ, компанія почала втрачати позиції. Перехід споживачів в інтернет, зниження інтересу до традиційних форм торгівлі та зміна споживчих навичок стали ключовими причинами занепаду.
У 2005 році оригінальну структуру “Littlewoods”, в якій працювало близько 4000 співробітників, було офіційно ліквідовано. Попри це бренд не зник. У 21 столітті він продовжує існувати у цифровому форматі – як інтернет-магазин. Таким чином, історична спадщина бренду Мурса трансформувалася, адаптувавшись під реалії електронної комерції.
Сам Джон Мурс прожив довге та неймовірно насичене життя. Помер у 1993 році, на 97 році життя.