Манчестер подарував світові багато видатних талантів, які прославляли місто своїми роботами. Однієї із таких відомих людей була Шелаг Ділейні — драматургиня-новаторка, яка відома своїм зображенням робітничого життя у Північній Англії. Вона вміло входила у виклики головних героїв, спираючись на особистий досвід. Її роботи на сцені, в кіно й на телебаченні тісно пов’язують з глядачами через емоційну глибину. Детальніше про життя і внесок драматургині можна прочитати на сайті manchesterski.
Раннє життя і шлях до театру
Шейла Мері Ділейні народилася 25 листопада 1938 року у Солфорді, район Бротон біля Манчестера у родині інспектора автобусів. Уже в дорослому віці вона змінила написання свого імені на Шелаг, щоб бути ближчою до свого ірландського походження. У початковій школі вона не була ідеальною ученицею, у випускному класі провалила завершальний іспит, який був необхідним для зарахування до гімназії. Попри ранні виклики дівчина все ж отримала свідоцтво про закінчення школи. Невдовзі після школи вона працювала на різних роботах, включно й на посаді асистента наукового співробітника у відділі фотографії великого промислового підприємства.
Що стосується любові до театру, то свою найвідомішу п’єсу “Смак меду” (“A Taste of Honey”) драматургиня написала у віці 19 років. Існує декілька історій про те, що ж саме спонукало дівчину написати п’єсу. Одна про те, що після знайомства з п’єсою Теренсом Реттіганом і незадоволенням його інтерпретуванням життя робітничого класу, Шелаг відчула, що може написати набагато краще, делікатно зобразивши гомосексуалізм. А от донька драматургині розповідала іншу історію, що під час перегляду постановки “В очікуванні Годо” відбувся поштовх до написання “Смак меду”, тому можливо правдиві обидва варіанти історій.
У квітні 1958 року п’єсу відправили до театральної майстерні Джоан Літтвлуд, найвпливовішої й найрадикальнішої режисерки XX століття, яка уміла створити сміливі й складні театральні враження. П’єса була прийнята і 27 травня 1959 року дебютувала в “Theatre Royal Stratford East” у Лондоні, а вже потім у “Theatre Royal”. Прем’єра в Нью-Йорку відбулася у жовтні 1960 року, отримавши визнання. Через рік вийшла екранізація, а точніше сценарій спільно з Тоні Річардсоном, який отримав чотири BAFTA, включно з найкращим британським фільмом і сценарієм. Це стало класикою британського кіно. Тобто твір драматургині став сенсацією, адже демонстрував життя робітничого класу, проблеми підліткової вагітності, расових взаємовідносин і самотності у великому індустріальному місці.
Важливі творчі здобутки
Попри те, що Ділейні написала досить небагато п’єс, її внесок у театр Великої Британії й кіно був досить помітним.
Інші найвідоміші твори та проєкти:
- “Dance with a Stranger”. Перший історичний твір драматургині про трагічне кохання, руйнівну пристрасть та відчай, що привело до вбивства.
- “The Lion in Love”. Комедійна п’єса про амбіції та соціальні взаємодії.
- “Sweetly Sings the Donkey”. Драма для британського радіо.
- “Charlie Bubbles”. Сценарій до фільму про письменника, який повернувся до рідного Манчестера.
Завдяки своїм роботам Ділейні змогла перенести історії простих людей на сцену театру та екрани телевізорів. Драматургиня продовжувала роботу як сценаристка, створюючи важливі роботи для кіно та телебачення.
Сценічна революція та спадщина
Роботи Ділейні були не просто написаними творами, вони змінили світогляд людей, їх погляди на світ та стандарти життя. Ось головні аспекти, які допомогли творам авторки стати революційними:
- Відображення міжрасових стосунків. Наприклад, кохання білої дівчини до темношкірого моряка. У 1950-х роках показати це на сцені було досить сміливим кроком.
- Відверта розмова про гомосексуальність. Ще за 10 років декриміналізації гомосексуальності вона зобразила турботливого чоловіка-гомосексуала, який став найбільшою опорою для вагітної дівчини.
- Проблема вагітності підлітків та матерів-одиначок. Драматургиня без прикрас показала материнство і життя без підтримки чоловіків.
- Жива мова. П’єси писалися грубуватим, але живим діалектом, а не відшліфованою літературною мовою.
Таким чином, робота Ділейні охопила як сцену, так і телебачення. Хоч спершу жінку відносили до покоління “розгніваних молодих людей” британської драматургині, проте вона залишилася у центрі уваги. Гумор і дотепність у п’єсах відрізняє авторку від багатьох сучасників, забезпечивши місце в літературній спільноті. Померла драматургиня 20 листопада 2011 року, проте її спадщина залишилася жити.
Підсумок внеску драматургині Шелаг Ділейні
| Деталь | Опис |
| Народження | 1938 рік |
| Походження | Солфорд (Великий Манчестер) |
| Відомий твір | “Смак меду” (A Taste of Honey), 1958 рік |
| Тема | Соціальна нерівність та життя робітничого класу |
| Внесок у культуру | Розвиток соціального реалізму у драмі |
| Вплив | Натхнення для наступних поколінь |
Отже, творчість Шелаг Ділейні несла з собою енергію, гумор та культурні зміни. Її робота відкрила двері для історії робітничого класу та жіночих голосів у театрі. Саме вона показала, що розповіді про звичайних людей також можуть бути значущими й драматичними. Саме через це жінка залишається однією з найвпливовіших драматургинь Великої Британії XX століття.
Використані джерела: