Манчестер – місто контрастів, де старовинні фабрики з червоної цегли та індустріальні квартали, що пам’ятають розквіт британської промисловості, межують із сучасними бізнес-центрами, художніми галереями та нічним життям. Це місто, яке дало світу рок-легенд, політичних борців за справедливість, передові наукові відкриття – і водночас це місце є “розсадником” для кримінальних кланів, вуличних банд та тіньових фігур злочинного світу. Серед них особливе місце займає банда Чітем-Гілл, історію якої ми детально розберемо у статті на manchesterski.com.
Про район Чітем-Гілл
Чітем-Гілл – один із найвідоміших і контрастних районів Манчестера. Він розташований на північ від центру міста, і протягом багатьох років асоціюється із соціальними проблемами, високим рівнем злочинності та іншими складнощами, пов’язаними з мультикультурним населенням.
Даний район один із найбільш етнічно різноманітних районів не тільки Манчестера, а й усієї Великобританії. Тут мешкають представники десятків національностей: пакистанці, бангладешці, індійці, євреї, сомалійці, вихідці зі Східної Європи та Близького Сходу. У цьому всьому можна побачити культурне багатство. Адже на вулицях Чітем-Гілл ви знайдете і мечеті, і синагоги, і християнські церкви, лавки з халяльною їжею та кошерними продуктами, магазини зі східним одягом, спеціями, золотом.
Але саме ця строката етнічна мозаїка району іноді стає головною причиною напруженості. Несумісність культурних норм, релігійні конфлікти, бідність і відсутність ефективної соціальної інтеграції призвели до того, що мультикультурність тут часто існує не як симбіоз, а як паралельні світи, які майже не перетинаються.
Саме тому Чітем-Гілл і відомий своєю кримінальною історією. У 1980-1990-х роках тут діяла одна з найнебезпечніших вуличних банд Манчестера – банда Чітем-Гілл. Вони ворогували з іншими угрупованнями міста. Все це призводило до запеклих перестрілок, нападів і навіть замовних вбивств. Цей період називали Манчестерськими бандитськими війнами.
Наркоторгівля, рекет, торгівля зброєю та відмивання грошей були частиною повсякденності Чітем-Гілл. Незважаючи на спроби поліції “очистити” район, багато угруповань просто затихали на деякий час, зберігши вплив і свою незаконну діяльність. І хоча у 21 столітті в Чітем-Гілл немає таких гучних кримінальних війн, рівень злочинності все ще залишається високим – особливо це стосується нападів, вуличних пограбувань та торгівлі наркотиками.
Варто також зазначити, що район страждає від високого рівня безробіття, бідності, низького рівня освіти та слабкої інфраструктури. Житло тут часто дешеве та неякісне. Багато орендних будинків, нелегальних іммігрантів, сімей, що мешкають на виплатах. Ці умови та сприяють зростанню вуличних банд, криміналу та радикалізації.
Але, незважаючи на всю складність ситуації, Чітем-Гілл вражає своїми контрастами. Поруч із криміналом можна побачити успішні етнічні магазини, активні релігійні центри та навіть культурні проєкти, спрямовані на примирення громад. У 21 столітті можна сказати, що район начебто розривається між спробами розвиватися і тінню свого кримінального минулого.
Банда Чітем-Гілл
Банда Чітем-Гілл сформувалася на початку 1980-х років на тлі запеклої боротьби за контроль над районами з іншими злочинними угрупованнями з Мосс-Сайда та Солфорда. Ці конфлікти загострилися на початку 1990-х років, коли на кону виявилася прибуткова наркоторгівля та влада над нічним життям Манчестера.
До середини 1990-х років боротьба за вплив перейшла до рук молодого покоління гангстерів. Вона перестала бути виключно справою територіального контролю та перетворилася на запеклу війну за престиж, статус та страх, якими можна було завоювати вулиці міста. Саме в цей період протистояння між Чітем-Гілл та бандою Мос-Сайд стало дуже запеклим.
Члени банди Чітем-Гілл влаштовували нальоти на бари та клуби, де відкрито збували наркотики, демонстративно пили дорогий алкоголь, відмовлялися платити та влаштовували провокації. В результаті відбувалися численні сутички з охороною та власниками закладів, які воліли не втручатися, побоюючись розправи.
В одному з таких інцидентів на рейві в клубі Sankey’s Soap гангстер із Мосс-Сайда отримав ножове поранення в голову. Іншим разом двоє авторитетів з Рашолма були поранені ножем біля дверей “Music Box”. З кінця 1990-х років напади на охорону стали відбуватися регулярно – серед постраждалих клуби “Isobar”, “Piccadilly 21’s”, легендарна “The Haçienda”, “Saturdays”, “The Gallery” та “Club Havana”.
Зв’язки та резонансні події
З часом банда Чітем-Гілл також налагодила зв’язки з іншим відомим угрупуванням – Гуч Клоуз, яке активно займалася наркобізнесом у тому ж районі. Їхні зв’язки були настільки міцними, що двоюрідний брат лідера Чітем-Гілл став впливовою фігурою в Гуч. Це викликало невдоволення в інших банд, оскільки ті вважали такі звʼязкт дуже небезпечними.
Одним із найрезонансніших епізодів в історії банди стало вбивство члена Чітем-Гілл – Ентоні Джонсона, якому на той момент було лише 22 роки. Його застрелили біля пабу 1991 року. У причетності до злочину звинувачували Десмонда Нунана, але його виправдали судом. Проте невдовзі проти нього було висунуто звинувачення у залякуванні свідків та спробі вплинути на присяжних. Сам інцидент почався із засідки біля пабу “Penny Black”, коли Джонсон та його товариш Тоні Маккі намагалися втекти, але їм перегородило шлях таксі з Полом Фленнері, який вистрілив у Маккі. Потім у справу втрутилися брати Нунан – Десмонд, Дерек та Деміан, а також Майкл Шарпл. Джонсона підстрелили в спину, а потім добили пострілами в шию та рот.
Пік впливу банди Чітем-Гілл припав на кінець 1980-х – початок 2000-х. Занедбані соціальні будинки використовувалися як точки збуту наркотиків – у тому числі 14-поверхова будівля на кордоні з Бротоном у Солфорді. Це дозволило банді вести свій бізнес майже безкарно та вкоренитися у своєму районі.
Окрім територіальних воєн, банда Чітем-Гілл глибоко поринула у наркобізнес. Багато її учасників було засуджено та відправлено до в’язниці за участь у збуті героїну та інших заборонених речовин. Діяльність банди стала настільки масштабною, що проти неї було ініційовано безліч розслідувань, спрямованих на підрив її впливу у Манчестері.
Банда Чітем-Гілл у 21 столітті
Хоча пік діяльності банди припав на 1980-2000-ті роки, вона, як і раніше, залишається активним кримінальним угрупуванням у Манчестері. За минулі роки бандою було вбито безліч людей.
Попри приналежність до єдиної кримінальної структури, учасники банди Чітем-Гілл часто формують окремі субгрупи, що діють напівнезалежно.
Серед таких підрозділів були:
- YFC (Young Firm Crew) – молодіжне крило з репутацією агресивних вуличних бійців;
- NHC (Niggaz, Honks, Chinks) – етнічно різноманітна фракція, назва якої відображала національний склад її учасників;
- HBB (Hillbilly Bitches) – повністю жіноча банда, що було вкрай рідкісним явищем у кримінальних колах Манчестера.
Для молодших учасників, що ще не пройшли “ініціацію”, використовувалися скорочення YCHG (Young Cheetham Hill Gang) або LHG (Little Hill Gang). Лише після прояву відданості та жорстокості, які відповідають негласним вимогам банди, новачкам дозволялося відмовитися від приставок Young або Little, підтверджуючи тим самим свій підвищений статус.
Відмінною ознакою членів банди Чітем-Гілл часто є татуювання з абревіатурою CHG, як правило, розміщені на грудях, плечах або шиї. Також серед них популярні масивні золоті ланцюги та браслети, які символізують не лише багатство, а й статус злочинної ієрархії. Ці прикраси нерідко стають об’єктом наслідування серед вуличної молоді, яка мріє потрапити до лав банди.